henry_flower: A melancholy wolf (Default)
2017-03-19 04:28 pm

Women were on the watch to give the alarm by their screams

The law by which the Parliament of James had subjected the press to the control of censors was still in force [~1690]; and, though the officers whose business it was to prevent the infraction [0] of that law were not extreme to mark every irregularity committed by a bookseller who understood the art of conveying a guinea in a squeeze of the hand, they could not wink at the open vending of unlicensed pamphlets filled with ribald [1] insults to the Sovereign [William III], and with direct instigations to rebellion.

But there had long lurked in the garrets of London a class of printers who worked steadily at their calling with precautions resembling those employed by coiners and forgers. Women were on the watch to give the alarm by their screams if an officer appeared near the workshop. The press was immediately pushed into a closet behind the bed; the types were flung into the coalhole, and covered with cinders: the compositor disappeared through a trapdoor in the roof, and made off over the tiles of the neighbouring houses.

In these dens were manufactured treasonable works of all classes and sizes, from halfpenny broadsides of doggrel [2] verse up to massy quartos filled with Hebrew quotations. It was not safe to exhibit such publications openly on a counter. They were sold only by trusty agents, and in secret places.

Some tracts which were thought likely to produce a great effect were given away in immense numbers at the expense of wealthy Jacobites. Sometimes a paper was thrust under a door, sometimes dropped on the table of a coffeehouse. One day a thousand copies of a scurrilous pamphlet went out by the postbags. On another day, when the shopkeepers rose early to take down their shutters, they found the whole of Fleet Street and the Strand white with seditious handbills.

(The History of England, by Thomas Babington Macaulay, ch. 16)

[0] infraction -- violation
[1] ribald -- humorously vulgar
[2] doggrel -- (doggerel) a comic verse of irregular measure

henry_flower: A melancholy wolf (Default)
2017-03-19 11:40 pm

Чому Railroad Tycoon ніколи не був популярним в Україні

Днями на HN був звичайний перепис старих пердунів--згадували який з Railroad Tycoon (1990) був гарний a business simulator.

Коментарі з abandonware:

The version I had (when I bought it FOR REAL in 1990) couldn't let me have more than $30,000,000. it would peg out at $29,999,999. As well, there was a limit to the number of stations you could build. And, when you score too high, you're ranked as a Hobo instead of President. Anyone else experience this?

The first computer I played it on ran at 8 MHz. It almost ran in real time. The speed of the processor actually affected the revenue you got at each station, and the value of the bonus you got.

Мені завжди здавалось, що RT (в моему випадку, версії 2 і 3)--то була іграшка, про яку всі навколо казали "дуже цікаво", але в яку, в дійсності, ніхто не грав. Хтось з однокурсників мені давав диск з RT2 і RT3, я грав по кілька годин (спочатку, здається у 2гу), але швидко здавався--правила ввижалися занадто складними.

Сьогодні подивився на архіви з оригінальною RT1 і вкотре розчулився від гамериканських manuals. 1990 рік, разом з флоппі, покупець отримував справжню 150+ ст. книжку, де було все: від чудових historical references

і інструкцій по фінансовим операціям з акціями та облігаціями

до опису виграшних стратегій.

Мабуть, якщо би я мав тоді отаку the manual, починати грати було б набагато простіше.

Ех, нам би так!

Вам так не буде.

З іншої сторони, стає стає зрозумілим відсутність популярності таких іграшок в Україні, де

a) ніхто нічого не знає (і знати не хоче) про фінансові ринки;

b) ігри, де мета не імбецильне вбити-всіх/побудувати-якесь-ідіотське-середньовічне-село, а заробляти віртуальні гроші таким чином, щоб profits не опускалися нижче певного рівня відносно до конкурентів, викликають реакцію "хм...";

c) гуманітарної освіти не існує; тут можуть навчити як писати простий компілятор ~1970 року, але arts і social sciences відомі на тому ж рівні, як вони були відомі амазонським аборигенам до Portuguese conquests. Всі існуючи "гуманітарні" вузи в Україні підлягають спаленню (чим раніше це буде зроблено, тим краще);

d) тривалість концентрації уваги у людей впевнено прямує до 9 сек. max, як у золотої рибки карася;

e) [злісний пункт про кіно, серіали, фейсбук, який я не бачу сенсу пояснювати];

f) 0-ва англійська.