He who mocks the poor taunts his Maker

[henry_flower]

ггг

'I had a coworker (who I greatly respect as an engineer) whose main "IDE" was GNU Screen and Nano, which he used primarily for PHP and JS development.

I wanted to make fun of him, but his code was generally better than me, despite me using Vim, so I had to keep it to myself.'

Comments

[jurgen]

Хахаха.
Напомнило вот.
Как-то контора взяла одного на стажировку; хуй знает по каким критериям его брали, но когда он увидел что я в sublime копошусь с html-кодом, он так охуел, что аж спросил "а зачем это? ты что, собираешься тут что-то по пикселам руками двигать в шаблоне?" Я и не нашёлся чо ответить. Чувак по ходу максимум юзал WYSIWYG, но это совсем в крайних случаях.

[bytebuster]

true.

[euthanasepam]

В частині про текстовий редактор — не смішно: vim, на відміну від nano, це певний стиль мислення та праці (для людей, що його осягнули — довершений), а не просто засіб роботи з текстом.

[henry_flower]

Bill Joy, 2003:

"I was trying to make it [vi] usable over a 300 baud modem. That's also the reason you have all these funny commands."

"People don't know that vi was written for a world that doesn't exist anymore - unless you decide to get a satellite phone and use it to connect to the Net at 2400 baud, in which case you'll realize that the Net is not usable at 2400 baud."

або "навіщо воно треба у 2018, незрозуміло"

(пардон, не втримався, ггг)

[euthanasepam]

Треба комусь чи ні — то питання загалом другорядне, нехай люди самі собі обирають, що їм треба. А якщо до ефективності конкретного засобу, то він, вочевидь, надзвичайно ефективний. Те саме, до речі, стосується мережевих та інших «застарілих» функцій X11.

Funny commands робилися для чудернацького розмаїття клавіатур, що не було стандартизовано, бо IBM ще не вродила PC. Цікаво, що на новітніх лаптопах часом знову нема стандартних клавіатур, тож all these funny commands стають вельми доречні.

А загалом я би не робив узагальнень на матеріялі ситих та безпечних цивільних забавок та розваг. В армії, наприклад, добре знають про те, що тапік та звичайний дріт не застаріли й ніколи не застаріють. Тапіки це щоденна реальність, а також гасова лампа, сірники й таке інше. В американській, до речі, також про це знають і не викидають старезні дискети та навіть машини, збудовані ще у п’ятдесяті та шістдесяті роки. Але це трохи вже інша тема для іншої розмови. В світі, де нема нічого критичного, це справді не треба. А де mission або life critical — там трошки все інакше.

«„Тапік“ і зв’язок на передовій».